Сайт бібліотеки

Білогірського НВК


Меню сайту
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 216
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » 2015 » Вересень » 14 » Презентація: "Концепції розвитку освіти України на період 2015-2025 років"
09:24
Презентація: "Концепції розвитку освіти України на період 2015-2025 років"

6 листопада об  11.00 відбулася  презентація "Концепції розвитку освіти України на період 2015-2025 років".  (Зала 2)

Організатор: Інститут розвитку освіти. 

У заході візьмуть участь: Сергій Квіт - Міністр освіти та науки України; Інна Совсун - перший заступник Міністра освіти і науки України; Павло Полянський - заступник Міністра освіти і науки України; Ліля Гриневич - народний депутат, голова Комітету з питань освіти та науки; Віктор Громовий - директор Центру тестових технологій та моніторингу якості освіти, експерт СДГ; Світлана Калашнікова - директор Інституту вищої освіти АПН України, експерт СДГ «Освіта»; Георгій Касьянов - директор БФ «Інститут розвитку освіти», керівник СДГ «Освіта»; Сергій Клепко - проректор Полтавський інститут післядипломної педагогічної освіти, експерт СДГ «Освіта»;  Ігор Лікарчук - директор Українського центру оцінювання якості освіти; Наталія Лімонова - Громадська платформа «Нова Україна»; Оксана Овчарук - ГО «Агенція розвитку освітньої політики», експерт СДГ; Єгор Стадний - експерт Центру дослідження суспільства, експерт СДГ «Освіта»; Галина Усатенко - голова Правління Громадської ради при МОН України; Олег Шаров - проректор Університету економіки і права «Крок», експерт СДГ «Освіта»; Роман Шиян - ректор Львівського інституту післядипломної педагогічної освіти; Наталя Шульга - депутат Київської міської ради, голова постійної комісії Київської міської ради з питань освіти, науки та інноваційної політики;  Юрій Шукевич - голова Асоціації керівників шкіл м. Києва, експерт СДГ «Освіта».

Підсумкові матеріали:

Стандарт початкової освіти потребує перегляду - Гриневич

Державний стандарт початкової освіти потребує чимшвидшого і абсолютного перегляду.На цьому наголосила народний депутат, голова Комітету з питань освіти та науки Лілія Гриневич під час презентації Концепції розвитку освіти України на період 2015-2025 рр. в Укрінформі.  

"Стандарт початкової школи, який був запроваджений зовсім недавно, потребує абсолютного перегляду. І це, мабуть, одне з першочергових завдань", - наголосила Лілія Гриневич. 

У цьому контексті вона зазначила, що структура, яка пропонується в концепції, це збільшення кількості років навчання в початковій школі до шести, і це пов'язано не тільки зі змістом освіти в початковій школі і з віковими особливостями, а й має "позитивні економічні наслідки". 

За її словами, як правило, шестирічна початкова школа характерна для аграрних країн. Україна є аграрною країною. І рано чи пізно третина світових чорноземів, які є в Україні, обов'язково будуть нашою прерогативою на світовому ринку. У цьому зв'язку нам треба зберегти інфраструктуру села. "І дуже важливим питанням, на яке має відповісти Закон про освіту, є доля мережі сільських шкіл. І шестирічна сільська школа може зіграти свою позитивну роль для збереження цієї школи. Тому що ми на етапі 5-6 класу будемо під'єднувати не 7-8 учителів, а одного-двох, і збалансуємо співвідношення вчитель - учень", - уточнила нардеп.

Щодо профільного навчання вона зазначила: сьогодні дискутується питання - дво- чи трирічна профільна старша школа. "Але неуникненно ми мусимо переходити до 12-річної середньої освіти. Проблема в тому - чого ми хочемо навчити наших дітей. Якщо ми ставимо завдання, щоб вони знали хоча б одну європейську мову на рівні В1, а ще краще - якби вони знали ще й другу, щоб вони володіли інформаційними технологіями, абсолютно повноцінно почувалися в європейському просторі, як конкурентоспроможні громадяни, тоді ми їм повинні дати відповідний рівень освіти", - зазначила Гриневич.  

Ось тому, зокрема, за її словами, цей стандарт початкової школи треба переглядати -  і якнайшвидше, - бо "сьогодні він виховує комплекс неповноцінності в наших дітях і в батьках цих дітей". 

Друга ж стратегічна мета, сказала Лілія Гриневич, - змінити структуру школи як з точки зору змісту, так і з точки зору мережі. 

Вона підкреслила: "Важливо, що освітня політика зараз є саме державно-громадською політикою і має бути узгоджена з суспільством - тим більше, що освітня реформа, і зокрема в середній освіті, буде болючішою і складнішою, ніж реформа вищої освіти, яка зараз відбувається". 

Як додав міністр освіти та науки України Сергій Квіт, зараз у всьому світі - 12-річна школа. І тому в нас не може лишатися 10-річна чи 11-річна школа. 

Водночас він підкреслив, що за роки незалежності ми ніколи не мали такий перспективний, системний погляд на те, що треба змінити в освіті. 

"І зараз, зокрема цією концепцією, ми намагаємося сформувати цей цілісний погляд. Тому, якщо діти зараз у початковій школі мають 5 уроків на день, це ненормально. Ми повинні це змінити - щоб вони не мали 5 уроків, тому що діти в школі не встигають зацікавитися тим, що вони вивчають. Дітей треба зацікавити - і в цьому наше завдання. Треба змінити підручники, треба зробити багато змін", - зокрема зазначив міністр освіти.

 

Гриневич пропонує внести проект Закону про освіту в парламент уже на початку 2015 року 

 

На доопрацювання Концепції і, відповідно, проекту Закону про освіту залишилося два місяці, оскільки вже на початку наступного року його можна подати у Верховну Раду.

Таку пропозицію внесла народний депутат, голова Комітету ВР з питань освіти та науки Лілія Гриневич під час презентації Концепції розвитку освіти України на період 2015-2025 рр. в Укрінформі.  

 "Робота, яка має бути проведена (по доопрацюванню концепції та закону), обмежена в часі. В новий парламент треба внести новий Закон про освіту, який повністю повинен віддзеркалювати узгоджену суспільством концепцію", - підкреслила Лілія Гриневич. 

Вона запропонувала на початку 2015 року провести великий форум з питань розвитку освіти, де узгодити концепцію і, відповідно, законопроект, щоб після цього внести його на розгляд парламенту.

"Це пропозиція до Міністерства освіти і науки, до громадськості, до експертів. Але до цього часу залишилося всього два місяці". - зазначила нардеп.

За її словами, сьогодні Комітет з питань освіти та науки працює над розробкою проекту Закону про освіту. І саме Концепція має визначити основні напрямки реформування, які мають бути віддзеркалені в Законі про освіту. 

"Є вже багато напрацювань у законі, але на тлі букви закону треба поставити конкретні кроки реформування", - наголосила Лілія Гриневич.  

 

Управлінські підходи в системі освіти потребують  нових механізмів - Совсун

 

У Концепції розвитку освіти України на період 2015-2025 років має бути чіткіше прописано розподіл функцій і повноважень між різними установами та  рівнями управління.

Таку думку висловила перший заступник міністра освіти і науки України Інна Совсун під час "круглого столу" в Укрінформі, передає кореспондент агентства.

«Я думаю, що зміни управлінських підходів у системі освіти - це те, над чим можна попрацювати додатково, щоб чітко  прописати розподіл функцій і повноважень між різними установами та різними рівнями управління. Звичайно, далеко не всі проблеми виникають через хиби управлінські, але разом з тим, це потребує змін. Вочевидь, ролі різних учасників управлінського процесу мають бути більш чітко прописані, а самі підходи мають бути змінені", - сказала Совсун.

За її словами, управління в освіті має перейти на новий рівень і почати використовувати нові механізми управління. 

«Це навчання, обговорення, тренінги. Є дуже багато інших механізмів управління, окрім власне прийняття нових підзаконних актів. Просто прийняття підзаконних актів, які залишаються не виконаними або не зрозумілими для громади, є не ефективним», - додала перший заступник міністра.

 

Гриневич назвала три пріоритетних виклики для Концепції і Закону про освіту 

 

У Концепції розвитку освіти України на 2015-2025 рр. та Законі про освіту мають бути відображені такі важливі виклики, як Угода про асоціацію з ЄС, можливість соціального ліфту та фактор війни і розколу в країні. 

На цьому наголосила народний депутат, голова Комітету ВР з питань освіти та науки Лілія Гриневич під час презентації Концепції в Укрінформі. 

"Важливо визначити три  пріоритетних виклики, які треба подолати і віддзеркалити в цій концепції. Перший очевидний - Угода про асоціацію з Європейським Союзом, вибір європейського шляху, входження до європейського освітнього і дослідницького простору, на що мають бути спрямовані відповідні напрямки  концепції", - підкреслила Гриневич.  

Другий виклик, за її словами, той, що нас сьогодні надзвичайно розшароване суспільство і освіта перестала виконувати функцію соціального ліфту. "Дуже важливе завдання, яке потрібно виконати, - щоб освіта стала цим соціальним ліфтом, як у прогресивних, цивілізованих країнах", - зазначила голова Комітету ВР з питань освіти та науки.

За її словами, треба поєднати ліберальну і патерналістську моделі освіти. "Ми маємо знайти свій унікальний шлях, який має поєднати  ці два підходи - а саме, що надання освіти є обов'язком держави, і разом з тим забезпечити свободу вибору. Ми маємо підняти питання про формальну, неформальну та інформальну освіту", - наголосила Гриневич. 

Вона висловила переконання, що концепція має відображати гнучку систему здобуття освіти, її підвищення та  перекваліфікації. Зокрема, ми сьогодні не маємо системи визнання здобутої освіти чи перекваліфікації поза формальною освітою, додала нардеп. 

Третій виклик, за її словами, - це виклик війни і розколу в країні, який у концепції поки що себе не знайшов. "Ми живемо в час військової агресії з боку путінського режиму. А з іншого боку, ми маємо внутрішній розкол країни, який інспірований і постійно буде провокуватися з боку зовнішнього агресора. І система освіти повинна на це відповідати - як стратегічно, відповідною системою виховання, так і тактично: як ми сьогодні маємо інтегрувати дітей вимушених переселенців, яким чином система освіти на всіх щаблях має відповідати на ту величезну міграцію, яка відбувається в самій країні", - зазначила Гриневич.  

Підсумовуючи думку, вона підкреслила, що наступним кроком має бути перетворення Концепції на дорожню карту з визначенням  короткотермінових і довготермінових цілей.

 

Діалог із громадськістю є вкрай важливим при втіленні реформ - Совсун 

 

Перший заступник міністра освіти і науки Інна Совсун переконана, що лише системний діалог з громадськістю може стати запорукою успіху реформ.

Про це вона сказала під час круглого столу: Презентація "Концепції розвитку освіти України на період 2015-2025 років" в Укрінформі, передає кореспондент агентства.

«Діалог з громадськістю щодо того що робити, як робити, як втілювати ті чи інші  реформи, є критично важливим. Текст концепції виноситься для обговорення, щоб сформувати певний консенсус навколо ідей, які будуть підтримані всіма. Це важливо зробити і для того, щоб було  цілісне розуміння громадськості про те, що відбувається. Це важливо тому, що освітянська  громадськість, яка відчуває свою приналежність до розробки цього документу, потім більш охоче втілюватиме ті чи інші ідеї», - сказала Совсун.

Вона додала, що обговорення з громадськістю всіх необхідних змін в освіті дасть змогу полегшити лобіювання законодавчих змін у парламенті.

«Це також важливо, щоб лобіювати ті чи інші зміни на вищому політичному рівні, продемонструвавши, що в освітянської громади є загальне бачення та розуміння того, куди рухати систему. Значно простіше буде пояснювати, чому потрібні ті чи інші видатки на освіту, та, власне, почати розглядати освіту не як видаток, а як основну інвестицію в наше майбутнє», - додала вона.

 

В Україні необхідно сформувати цілісний погляд на освіту - Квіт

 

Важливо перестати сприймати освіту як джерело проблем, натомість необхідно формувати у суспільстві цілісний погляд на освіту.

Про це сказав міністр освіти і науки України Сергій Квіт під час "круглого столу" в Укрінформі, який був присвячений обговоренню Концепції розвитку освіти на період 2015-2025 років, передає кореспондент агентства.

«Я дивлюся на завдання Концепції розвитку в освіті в Україні з практичної точки зору. Цей документ продовжує мати політичне значення, тому що ми плануємо спиратися на нього, а потім і на дорожню карту освітніх реформ, як на політичний документ. Однак, на жаль, сьогодні освіта в Україні продовжує сприйматися, як джерело проблем, що освіта потребує з бюджету якихось коштів і їх треба дати, щоб ці люди відчепилися нарешті. Я думаю, що це має бути змінено», - зазначив Квіт.

За його словами, за  радянських часів освіта мала певне ідеологічне місце в суспільстві та завдання, які держава могла фінансувати, але за роки незалежності країни так і не було створено нового погляду на завдання освіти.

 «На жаль, після 1991 року ми не створили нового погляду на завдання освіти, і наша держава, і наше суспільство досі не дивиться на освіту з надією, що вона дозволить створить підстави для всебічного інноваційного розвитку держави та суспільства. Тому крок за кроком ми це будемо змінювати, ми будемо приймати нові закони», - наголосив урядовець.

Водночас Квіт додав, що Концепція розвитку освіти на період 2015-2025 років якраз і передбачає формування у суспільстві цілісного погляду на освіту.

 

Міносвіти та громадськість уперше разом обговорюють Концепцію розвитку освіти на період 2015-2025 років  

 

Представники МОН та громадськість розпочинають у Києві перше спільне обговорення Концепції розвитку освіти України на період 2015-2025 років.

Про це повідомив під час "круглого столу" в Укрінформі Георгій Касьянов - директор БФ "Інститут розвитку освіти", керівник стратегічної дорадчої групи (СДГ) "Освіта" при МОН, яка готувала концепцію і вперше офіційно презентує її сьогодні.

"Мета "круглого столу" - це перше публічне обговорення концепції. Вже попередні дискусії засвідчили, що цю концепцію сприймають як щось нав'язане згори. Проте ця концепція підготовлена громадськими експертами, представниками громадських організацій і запропонована Міністерству освіти і науки. Міністерство її прийняло і пропонує для громадського обговорення. Це перший такий випадок конструктивної співпраці громадськості, експертів з вищим органом державної виконавчої влади", - підкреслив Георгій Касьянов. 

За його словами, перші кроки роботи над концепцією зроблено ще в лютому ц.р. І тоді ідея створення дорожньої карти освітньої реформи була політичною - йшлося про те, щоб представити альтернативну візію розвитку освіти в Україні, альтернативну тій, яку на той час здійснювало вище керівництво Міносвіти і держави. Час змінився, і змінилася концепція підходу до реформування освіти. 

На прохання Міносвіти у співпраці з Комітетом ВР  з питань освіти та науки було розпочато роботу над концепцією розвитку освіти, а потім над дорожньою картою, яка стане наступним кроком. 

Касьянов уточнив, що впродовж липня-жовтня ця концепція готувалася. В серпні 2014 року група звернулася до освітянської громадськості, і почалися перші дискусії. Вся ця діяльність фінансується МБФ "Відродження" через проект, згідно з яким створено при різних міністерствах стратегічні дорадчі групи, які мають запропонувати урядові, Президентові програму реформ.

"Ми сподіваємося, що концепція, яка є просто проектом і тільки починає дискусії, стане предметом для конструктивної професійної  дискусії", - підкреслив Касьянов. 

 

 

Переглядів: 264 | Додав: bilogirya | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Форма входу
Пошук
Календар
«  Вересень 2015  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
282930
Архів записів
Друзі сайту

Copyright MyCorp © 2017
Створити безкоштовний сайт на uCoz