Кукурудза Іван

Іван Іванович Кукурудза народився 16 травня 1936 року в селі В'язовець Білогірського району Хмельницької області в сім'ї колгоспників. Рано пізнав голод і холод, оскільки в 1941 році сім'я залишилася без батька і всі турботи про трьох дітей лягли на матір.

Після закінчення В'язовецької семирічки у чотирнадцятирічному віці почав працювати їздовим у місцевому колгоспі „Нове життя": орав, сіяв, жнивував, доставляв на ферму корми.

У1954 році за путівкою комсомолу переїхав у Рівненську область для участі в будівництві Здолбунівського цементно-шиферного комбінату, де працював різноробітником. В 1955— 1958 роках служив у Радянській Армії.

Після звільнення у запас повернувся у Рівненську область, де працював електрообмотником на Квасилівському ливарно-механічному заводі, електриком та головою заводського комітету профспілки Квасилівського ремонтного заводу, відповідальним секретарем і заступником редактора Здолбунівської районної газети. Навчався в Київському держуніверситеті, Вищій партійній школі при ЦК Компартії України та в аспірантурі при кафедрі політекономії Київського інституту народного господарства.

Після захисту дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук з грудня 1973 року - в Черкаському держуніверситеті ім. Богдана Хмельницького. Тут працював на посадах старшого викладача, доцента, професора, завідуючого кафедрою економічної теорії. З вересня 1987 року — проректор з наукової роботи університету.

За час роботи в університеті захистив докторську дисертацію, здобув вчене звання професора. В червні 1993 року обраний академіком Академії економічних наук України. Опублікував понад сто наукових праць з актуальних проблем економіки, соціального захисту населення, екології, науково-технічного прогресу, державного устрою. Останніми роками з-під пера Кукурудзи І.І. вийшли такі збірки як «Моя Україна» 2009р., «Долі»2010р., «Війна»2012р., «Секретна місія»2013р., де він описав свою маленьку батьківщину, рідне село В’язовець, долі односельчан.

Зокрема в книзі «Війна» йдеться про окремі епізоди життя односельців, котрих війна поділила на фронтовиків і поневолених. В цій книзі знайшли відображення власні юнацькі спогади поета, а також пошукова робота учнів Вязовецької школи , де учні зібрали цікаву інформацію про односельців села під час Великої Вітчизняної війни. Ця робота виявилася дуже цінною, цікавою, за що поет щиро вдячний.

Першими читачами цих книг стали читачі шкільної бібліотеки. А 60 примірників автор подарував односельчанам.

З перших днів так званої перебудови попереджав про неминучість краху економіки і зу​божіння трудящих у разі ігнорування волі більшості народу і повернення до капіталізму, пропонував реальні шляхи підвищення ефективності виробництва і забезпечення добробуту населення.

Соснівському виборчому округу № 3. Як депутат, виступав на захист інтересів робітників, колгоспників, інтелігенції, військовослужбовців, ветеранів війни і праці, воїнів-інтернаціоналістів, ветеранів Збройних Сил, робітничої, учнівської і студентської молоді, чесних підприємців і фермерів. На сесіях і в публічних виступах розкривав справжні причини розвалу економіки, зубожіння народу, руйнування його духовності та державності, обґрунтовував шляхи відновлення та збереження економічної могутності України, піднесення матеріального і культурного рівня життя трудящих, виступав за посилення боротьби із злочинністю та хабарництвом, вимагав від органів влади дотримання чинного законодавства.

Із 1955 року одружений. Дружина - пенсіонерка, син і дочка— педагоги.

1986 – захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора економічних  наук в Київському державному університеті імені Тараса Шевченка за спеціальністю «Економічна теорія та історія економічної думки»

1986 – отримав державну відзнаку «За трудовую доблесть»

1989 – отримав вчене звання професора кафедри політичної економії

1996 – отримав державну відзнаку «Заслужений працівник народної освіти України»