Сайт бібліотеки

Білогірського НВК


Меню сайту
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 228
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

                                                           

                                                              

         "І твоя, Кобзарю, слава не вмре,  

         не поляже!                

                             (до 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка)
                                         

                                                              «Ми чуємо тебе,Кобзарю, крізь століття,
                                                                І голос твій нам душі окриля.
                                                                Встає в новій красі, забувши лихоліття,
                                                                Твоя, Тарасе, звільнена земля.»

                                                                                                                   В.Симоненко

В історії кожного народу є імена, які становлять його славу, велич і національну гордість. Саме таким і є для України ім'я безсмертного Кобзаря - Тараса Григоровича Шевченка. Він залишив нам свої неоціненні духовні надбання — твори і світлу добру пам'ять про себе. Поет пробуджував любов до своєї Батьківщини, кликав сильних на подвиги, вселяв у слабких надію і віру. Ми повинні завжди пам'ятати про генія українського народу.

Підтвердженням цьому є той факт, що твори Кобзаря видавались за кордоном понад 300 разів і перекладалися на 147 мов світу. Творчість Т.Шевченка майже вся стала якщо не піснею, то джерелом для створення опер, балетів, кантат, сюїт тощо. Вдивовижу факт, що не має аналога в світовому письменництві: на 240 шевченкових творів, які становлять його "Кобзар", композиторами складено понад 500 музичних творів. У світі зведено більше ніж 450 пам'ятників Тарасу Шевченку, зокрема в США (Вашингтон, Керхомксон), Канаді (Вінніпег), Італії (Рим), Аргентині (Буенос-Айрес), Бразилії (Прудентополіс), Франції (Париж, Тулуза-Мірга). С мала планета "Кобзар" - її відкрив 20 грудня 1976 року український астроном Микола Чорних.

По смерті матері (1823), а згодом і батька (1825), Тарас сповна пізнав сирітську долю. Наймитував, виконував обов'язки козачка у панських покоях П.Енгельгарда, потай малював. 1831 року Енгельгард виїхав до Петербурга, помандрував туди з панським майном і Тарас.

Заняття в Академії поступово відсунулись для нього на другий план. Чимдалі більше часу займала літературна праця. Євген Гребінка, який високо цінував перші вірші поета, надрукував їх у збірнику "Ластівка".  1840 року з'явився "Кобзар'", час виходу якого у світ І.Франко вважав епохальною датою у розвитку українського письменства.

Поет мав нагоду побувати в рідному краї, подорожував по Київщині, Полтавщині, Чернігівщині, Поділлю, Волині. Саме у 1843-1845 рр., коли Т.Г.Шевченкові виповнилось 30 років, творчість його досягла свого апогею. Ці три літа стали спалахом поетичного генія Кобзаря. Тоді було створено такі поетичні шедеври, як "Розрита могила", "Сон (Комедія)", "Сліпий", "Наймичка", "І мертвим, і живим…",  "Псалми Давидові", "Єретик" - всього 23 вірші й поеми.

І знову опинився Шевченко у Петербурзі, вже як в'язень каземату III відділення царської охранки у справі "Про Украйно-Слов'янське товариство. Про художника Шевченка". Гнівні рядки Шевченкових поезій "Сон", "Кавказ", "Заповіт", "Три літа", знайдені у нього при арешті, стали приводом до ув'язнення без суду і слідства.

Лише 21 липня 1857 року завдяки невтомним клопотанням друзів Тараса Григоровича, а, головним чином, внаслідок нового революційного піднесення, стало можливим звільнення поета.

Повернувся на свободу мученик, якому судилося перемінити свою, батьківщину з Малоросії в Україну.

Почався найкоротший, тривалістю всього чотири роки, зате дуже інтенсивний і високий, натхнений мистецьким рівнем, період творчого життя Шевченка.

Митець серйозно зайнявся гравіруванням. За успіхи в цьому мистецтві йому було присвоєно звання академіка.

Вірші останніх місяців життя поета вражають трагізмом і безнадією, почуттями, яким раніше душа поета чинила опір ("Якби з ким сісти хліба з'їсти…", "Не нарікаю я на Бога…", "Чи не покинуть нам, небого").

Проводжав Шевченка в останню путь мало не увесь літературно-мистецький Петербург. Через два місяці, виконуючи заповіт поета, друзі перевезли тіло в Україну й перепоховали на Чернечій (тепер Тарасова) горі.

 

                                            І розділ:

 

            «У тій хатині край села…»


Симоненко Р.Г., Берестенко В.А. Тарас Шевченко та його доба: док.-хрестом. Висвітлення життя й діяльності видатного сина України та найближчих у часі спадкоємців і продовжувачів його справи І.Я.Франка, Лесі Українки, М.П.Драгоманова. У 3 т. /Р.Г.Симоненко, В.А.Берестенко; худож.-оформлювач О.М.Іванова.- Харків: Фоліо, 2013.- 495с.:іл.. – (Укр.. та рос. мовами).

 

У тритомнику «Тарас Шевченко та його доба» висвітлюється життя й діяльність видатного сина України, Великого Кобзаря. В ньому зібрані ретельно перевірені документи, що збереглися, автентичні спогади сучасників – друзів і соратників Шевченка, які близько знали поета, а також наукові дослідження, що базуються на об’єктивному відборі фактів, ґрунтованому й неупередженому їх викладенні.

І том розповідає про становлення й розвиток шевченкознавства, про дослідження творчої спадщини великого митця – поета, художника, революціонера, а також про його злиденні роки дитинства і юності, аж до визволення з кріпацтва і вступу до Петербурзької академії художеств.

ІІ том присвячений найбурхливішому періоду в житті Т.Г.Шевченка: навчанню у Петербурзькій академії художеств, знайомству і спілкуванню з видатними діячами культури того часу: В.Жуковським, К.Брюлловим, Ф.Глинкою, Є.Гребінкою, Г.Квіткою-  Основ’яненком та іншими, участі у Кирило-Мефодіївському товаристві, арешту і засланню.

До ІІІ тому увійшли матеріали, що стосуються останнього періоду життя і творчості Т.Г.Шевченка – від повернення із заслання і до самої його смерті у 1861 році. Також у цьому томі висвітлюються історичні погляди поета та його вплив на розвиток української та світової літератури і на творчість таких видатних митців, як Леся Українка, Іван Франко, Михайло Драгоманов, що стали спадкоємцями традицій Кобзаря.


 Донцов Д. Туга за героїчним: постаті та ідеї літературної України / Дмитро Донцов. - К.: Веселка, 2003. - 101 с.:іл.

         

             Дмитро Донцов найвідоміший як пристрасний публіцист і непохитний ідеолог націоналізму. Проте його вправне перо та хист літературознавця дали також блискучі зразки літературної критики. У цій книзі пропонуються читачам статті Дмитра Донцова про трьох найвидатніших  українських письменників – Тараса Шевченка, Лесю Українку та Івана Франка.


             Іван Франко. Шевченкознавчі студії. /Упоряд. М.Гнатюк.- Львів: Світ,2005.-472с.

 У книзі вперше в Україні зібрано шевченкознавчі студії Івана Франка, які друкуються від 80-х років ХІХ ст. до перших десятиліть ХХ ст.. в українських, польських, німецьких та інших виданнях. Згруповані в одному виданні шевченкознавчі праці І.Франка відображають еволюцію його поглядів, а також дають змогу глибше осягнути ідейно-тематичні та образно-стильові особливості поезії Т.Шевченка, історичне значення художнього досвіду великого поета в українській і світовій літературі.

Більшість із цих праць увійшла до 50-томного видання творів І.Франка, проте, подані з заідеологізованими коментарями, вони потребують сьогодні нового прочитання.

 

 

«Я дуже щиро вас люблю…»: Шевченко у розповідях сучасників / упоряд., передм., прим. О. В. Ковалевського. – Х.: Прапор, 2004. – 352 с.

   Основою збірника стала повість княжни В. М. Репніної (1808-1891) про Т. Г. Шевченка, з яким вона познайомилася в своєму маєтку 1843 року в Яготині на Полтавщині. Почуття, яке спалахнуло у неї до поета, розкрило її літературний дар. Повість «Безмовна любов» стала першим твором про Шевченка, а княжна Репніна була першою, хто назвав тоді ще тридцятилітнього поета генієм. Репніна всіляко допомагала поетові, навіть коли він був на засланні і царські власті заборонили їй листуватися з ним. Крім повісті, в книгу включено лист В. М. Репніної до Шарля Ейнара, який за естетичними і стильовими особливостями є самостійним епістолярно-художнім твором, також цілком присвяченим висвітленню постаті  Шевченка, особливостей його характеру, світоглядним та художнім перевагам, що формувалися в його інтенсивному творчому житті яготинського періоду.

 

Палієнко М. Свята пора Кобзаря / Микола Палієнко. – Одеса: Маяк, 2007. – 172 с.: іл.

  Невмируще слово народного речника, людини-борця Тараса Григоровича Шевченка завжди наснажуватиме наші серця, кликатиме до високих веж у духовному поступі. Життєстверджувати заповіти генія, любити і плекати материнську мову – наскрізний стержень нової книжки українського поета.

 

 

                                    ІІ розділ:

 

                « У слові вічність»


          

                  

 

Шевченко Т. Г.  Повне зібрання творів. У 12 т. Т. 1: Поезія 1837 – 1847 / Т. Г. Шевченко. – К.: Наукова думка, 2001. – 784 с.: іл.

  Становить повне зібрання творів Тараса Шевченка і містить усю відому  сьогодні його літературну та образотворчу спадщину: поетичні, драматичні та прозові твори; щоденник, автобіографію, статті, археологічні нотатки, записи народної творчості; листи, ділові папери; Малярські та графічні твори Шевченка-художника. До видання входять також творчі заготовки та підготовчі матеріали до нездійснених літературних і мистецьких творів Шевченка: плани, етюди, ескізи, начерки тощо.

Шевченко Т. Г.  Повне зібрання творів. У 12 т. Т. 2: Поезія 1847 – 1861 / Т. Г. Шевченко. – К.: Наукова думка, 2003. – 784 с.: іл.

 

  Повне зібрання творів у дванадцяти томах доповнене і розширене новими творами, текстами новознайдених  автографів чи факсимільних копій з них (фрагменти невиданої збірки  «Поезія Т. Шевченка. Том первий»:  «Перебендя», «Іван Підкова», «До Основ’яненка», «Марії Олександровні Маркович», нові редакції поем «Тарасова ніч» та «Гамалія»; «Садок вишневий коло хати …», «Лічу в неволі дні і ночі…», « Осія. Глава ХІV», виправлення Шевченка у примірнику «Кобзаря» 1860року, що належав Г. М. Честахівському) та списків, частина з яких («Кавказ», «Думи мої, думи мої…») має виправлення Шевченка.


Шевченко Т.  Усі твори в одному томі / Тарас Шевченко. – К.: Перун, 2007. – 822с.: іл.

  «У книжці «Тарас Шевченко. Усі твори в одному томі»  подано лише літературні твори – поезія і проза. Усі вірші та поеми. Усі оповідання та повісті. Немає листування, критичних статей, жадібних до обговорення чужої творчості критиків та літературознавців. Це – не підручник із шевченкознавства для «шевченкознавців».

Ми прагнемо, аби кожен українець мав змогу прочитати, полюбити або ні, а головне – зрозуміти, наблизитись до творчості поета самостійно. Тарас Шевченко має бути збереженим взірцем для творчої молоді України, яка у сумних піснях Кобзаря знаходила б основу для сучасної оптимістичної української поезії.

 

Шевченко Т. Г. Кобзар / Т. Г. Шевченко. – Х.: Школа, 2002. – 640 с.: іл.

  Близько століття з лівого берега Дніпра дивиться  вилитий із бронзи невмирущий Тарас Шевченко –  великий український народний поет і художник, чия любов до України, до її народу втілена в живому слові. І згадує вдячний народ свого поета, і звучить на землі вічно живе його слово, закарбоване у безсмертному «Кобзарі».

Ця збірка відкрила нову епоху в історії української літератури. Жоден український поет до цього не дав таких чудових творів як ті, з яких складався «Кобзар», ніхто не збуджував і таких думок, і таких настроїв. Мелодійне поетичне слово, близькість до фольклору, палка любов до батьківщини, чиста народна мова – основні риси шевченкової поезії – яскраво проявилися у цій книзі.

 

 

                                      

                                          ІІІ розділ:

  «Живописна спадщина Т.Г.Шевченка"


Велика трійця: Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка. – К.: Етнос, 2005. – 336 с.: іл. – Укр., груз.

   Видання об’єднує  зразки поетичної творчості найвеличніших українських поетів-класиків Т. Шевченка, І. Франка та Лесі Українки. Поетичні тексти подано мовою оригіналу та в перекладі грузинською відомого українського й грузинського поета Р. Чілачави.

 Збірник ілюстрований репродукціями живописних і графічних творів Тараса Шевченка, а також автографами окремих творів усіх трьох авторів, фотоматеріалами, які відображають їхній життєвий і творчий шлях.

 

«На тебе дивлюся, за тебе молюсь». – К.: Думка, 2000. – 25 с.: іл.

   Духовний безмір Шевченка – Поета і Художника, Людини й Особистості…Одважимося зануритися в нього ще й ще раз. Маємо на те найвище – успадковане передовсім українством і ширше – слов’янством – право. Скористаймося цією неоціненною родовою розкішшю сповна – і станемо воднораз на дві голови вищими, наблизившись ще хоч на крок до свого національного Генія і Пророка – кришталево чистого, як дитяча сльоза, у всіх доступних людських вимірах. А найперше – у ставленні до жінки, матері, дружини, судженої…

 

Антонович Д. в, Шевченко – маляр / Д. В. Антонович. – К.: Україна, 2004. – 272 с.: іл.

  Шевченко – геній багатогранний, але у вдячній пам’яті нащадків він довго жив як геніальний поет: Шевченко-поет заслонив собою Шевченка високоталановитого маляра, видатного рисувальника та дуже тонкого і високомайстерного гравера. Праця Дмитра Антоновича «Шевченко – маляр» була і залишається до нині найкращим дослідженням творчості Шевченка-художника.

 

Шпак В. Намальована свобода / Віктор Шпак // Урядовий кур’єр . – 2013. – 9 лют. – С. 8.

   Перипетії звільнення Кобзаря з неволі нібито добре відомі всім ще зі шкільної лави. У численних біографіях письменника йдеться про його випадкову зустріч у Петербурзі із земляком – молодим художником Іваном Сошенком, який, у свою чергу, познайомив Шевченка із видатними майстрами пензля Олексієм Венеціановим і Карлом Брюлловим. Останній намалював портрет знаменитого російського поета Василя Жуковського, який розіграли в лотерея, а за виручені кошти звільнили талановитого юнака з неволі. Хіба що за радянських часів не уточнювали, що лотерею проводили серед членів царської родини. Через це чимало хто навіть серед наших земляків розцінює спрямовані проти самодержавства твори поета мало не виявом чорної невдячності до вінценосних «благодійників».

 

Форма входу
Пошук
Календар
«  Жовтень 2019  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031
Архів записів
Друзі сайту

Copyright MyCorp © 2019
Створити безкоштовний сайт на uCoz