Миколайчук Михайло
Михайло
Миколайчук народився 15 листопада 1949 року в селі Хорошів
Білогірського району в селянській родині. В 1966 році закінчив місцеву
середню школу. Вищу освіту здобував у Камянець-Подільському
сільськогосподарському інституті, закінчивши 1975 року факультет
механізації.
Михайло Миколайович працював головою спілки селян "Горинь", що створена в селі Сушівці Білогірського району.
В 1994 року опублікував збірку поезій "Плин", а у 1995 збірку "Стежини і
манівці". Остані роки працював державним службовцем Білогірської
районної ради. У вільний час пише вірші.

Не підрізайте птаху крила!
Не підрізайте птаху крила -
Йому потрібна висота.
Для неї доля народила
І гартувала всі літа.
Він підніметьсянад землею,
Відчує хмар тепло й красу.
Зіллється з простором душею,
Відчує лету справжню суть.
І десь над нами, понад нами,
Промчавши гони безгомінь,
Він радо стрінеться з вітрами,
Побачить вічну далечінь.
Не підрізайте птаху крила,
Бо не натішиться житттям.
Воно тоді йому - немиле,
Та він про це не скаже нам...
Матері
Похилилось життя на вітрах,
Вкрили зморшки обличчя і руки.
Та весніють іскринкки в очах,
Коли поруч щебечуть онуки.
Ще багато хотіла б пройти,
Але важко, бо духу замало.
Свою ношу потрібно нести
Так, щоб нива життя не смеркала.
В клопотаннях постійно живеш,
Біль сусідів і радощі ділиш.
Все, що можеш, на себе береш,
У людську доброту завжди віриш.
Вже відкрилило літо давно,
Золота вже карбується осінь,
А у тебе в думках лиш одно -
Шлях онукам стелився б у росах.
ГУМОР: "Не плач, куме..."
В Ляхівцях Іван на ринку
Вгледів кума Гната:
"Знавби би ти, що наробила
Моя дурнувата.
Як вагітною ходила,
Все Дюма читала,
Через всяких тих саксонців,
Мабуть, ум втеряла.
Повертаюсь от роддому
Зовсім не героєм.
Бо вона взяла й родила
Мушкетерів троє".
"Не плач, куме, - Іван каже,
Не тужи, мій брате,
Добре, що про сорок розбійників
Не взялась читати ".
В Ляхівцях Іван на ринку
Вгледів кума Гната:
"Знавби би ти, що наробила
Моя дурнувата.
Як вагітною ходила,
Все Дюма читала,
Через всяких тих саксонців,
Мабуть, ум втеряла.
Повертаюсь от роддому
Зовсім не героєм.
Бо вона взяла й родила
Мушкетерів троє".
"Не плач, куме, - Іван каже,
Не тужи, мій брате,
Добре, що про сорок розбійників
Не взялась читати ".