Сайт бібліотеки

Білогірського НВК


Меню сайту
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 228
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0




                                   Миколайчук Михайло 

     Михайло Миколайчук народився 15 листопада 1949 року в селі Хорошів Білогірського району в селянській родині. В 1966 році закінчив місцеву середню школу. Вищу освіту здобував у Камянець-Подільському сільськогосподарському інституті, закінчивши 1975 року факультет механізації.

     Михайло Миколайович працював головою спілки селян "Горинь", що створена в селі Сушівці Білогірського району.

В 1994 року опублікував збірку поезій "Плин", а у 1995 збірку "Стежини і манівці". Остані роки працював державним службовцем Білогірської районної ради. У вільний час пише вірші.

     


                             

                                               


                           Не підрізайте птаху крила!
                   
                 Не підрізайте птаху крила -
                 Йому потрібна висота.
                 Для неї доля народила
                 І гартувала всі літа.
 
                 Він підніметьсянад землею,
                 Відчує хмар тепло й красу.
                 Зіллється з простором душею,
                 Відчує лету справжню суть.

                 І десь над нами, понад нами,
                 Промчавши гони безгомінь,
                 Він радо стрінеться з вітрами,
                 Побачить вічну далечінь.

                 Не підрізайте птаху крила,
                 Бо не натішиться житттям.
                 Воно тоді йому - немиле,
                 Та він про це не скаже нам...    


                           
Матері

          
Похилилось життя на вітрах,
                   Вкрили зморшки обличчя і руки.
                   Та весніють іскринкки в очах,
                   Коли поруч щебечуть онуки.

                   Ще багато хотіла б пройти,
                   Але важко, бо духу замало.
                   Свою ношу потрібно нести
                   Так, щоб нива життя не смеркала.

                  В клопотаннях постійно живеш,
                  Біль сусідів і радощі ділиш.
                  Все, що можеш, на себе береш,
                  У людську доброту завжди віриш.

                  Вже відкрилило літо давно,
                  Золота вже карбується осінь,
                  А у тебе в думках лиш одно -
                  Шлях онукам стелився б у росах.



                 ГУМОР: "Не плач, куме..."
                
               В Ляхівцях Іван на ринку
                   Вгледів кума Гната:
                   "Знавби би ти, що наробила
                  Моя дурнувата.
                  Як вагітною ходила,
                  Все Дюма читала,
                  Через всяких тих саксонців,
                  Мабуть, ум втеряла.
                  Повертаюсь от роддому
                  Зовсім не героєм.
                  Бо вона взяла й родила
                  Мушкетерів троє".
                "Не плач, куме, - Іван каже,
                  Не тужи, мій брате,
                  Добре, що про сорок розбійників
                  Не взялась читати ".
Форма входу
Пошук
Календар
«  Жовтень 2019  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031
Архів записів
Друзі сайту

Copyright MyCorp © 2019
Створити безкоштовний сайт на uCoz