Про відзначення 125-річчя з дня народження Остапа Вишні 13 листопада 2014 року виповнюється 125 років з дня народження українського письменника, новеліста, класика сатиричної прози ХХ ст. Павла Губенка (Остапа Вишні). Остап Вишня здобув визнання самобутнього майстра української сатири і гумору. Він започаткував новий жанр у літературі - усмішка. Серед його відомих збірок усмішок — «Діли небесні» (1923), «Кому веселе, а кому й сумне», «Реп'яшки», «Вишневі усмішки (сільські)» (1924), «Вишневі усмішки кримські» (1925), «Щоб і хліб родився, щоб і скот плодився», «Лицем до села» (1926), «Вишневі усмішки кооперативні» (1927), «Ну й народ», «Вишневі усмішки закордонні» (1930), «Зенітка» (1947), «Весна-красна» (1949), «Мудрість колгоспна» (1952), «А народ воювати не хоче» (1953), «Великі ростіть!» (1955), «Нещасне кохання» (1956) та ін. Остап Вишня відомий також і своєю активною громадською роботою – участю у діяльності літературних об'єднань «Плуг» і «Гарт», організацією та редагуванням перших номерів журналу «Червоний перець», роботою в оргкомітеті Спілки письменників, в складі художньої ради театру "Березіль", коли ним керував Лесь Курбас та ін. За сталінських часів Остап Вишня був репресований (несправедливо звинувачений в контрреволюційній діяльності й тероризмі), і лише за рік до своєї смерті офіційно реабілітований.