Міністерством освіти і науки України підготовлено проект акта «Про затвердження Порядку безоплатного забезпечення підручниками учнів загальноосвітніх навчальних закладів пільгових категорій та учнів, які вивчають мови національних меншин». Про це йшла мова під час наради щодо фінансування та друкування підручників для учнів 4-х і 7-х класів, яка відбулася 9 лютого за участю членів Асоціації книговидавців та книгорозповсюджувачів України, працівників МОН, Інституту модернізації змісту освіти, представників ЗМІ.

У проекті передбачено, що підручниками, виданими за кошти державного бюджету, забезпечуються учні з числа дітей-сиріт, дітей-інвалідів, дітей, позбавлених батьківського піклування, та дітей із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям», а також учні спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), навчально-реабілітаційних центрів для дітей з особливими освітніми потребами, учні з особливими освітніми потребами спеціальних та інклюзивних класів загальноосвітніх шкіл та учні загальноосвітніх санаторних шкіл-інтернатів з малими і неактивними (фаза згасання) формами туберкульозу.

Учні шкіл з навчанням мовами національних меншин та учні, які вивчають мови національних меншин, мають забезпечуватися оригінальними та перекладними підручниками, вартість яких частково компенсується за рахунок державного бюджету.

Виходячи з цін станом на 01 січня 2015 року, батьки будуть закуповувати підручники за середньою вартістю (в такій формі запису легше порівнювати):

• 45 грн. – з українською мовою навчання;
• 43 грн. 65 коп. – з польською мовою навчання;
• 43 грн. 05 коп. – з угорською мовою навчання.

Будемо вважати, що МОН України випадково скромно промовчало щодо середньої вартості підручника з російською мовою навчання, а слова «компенсує держава» читатимемо: «за рахунок платників податків».

Часткова грошова компенсація за підручники мовами національних меншин передбачається таким чином, щоб різниця вартості не перевищувала середньої ринкової ціни на підручник українською мовою. Пам’ятаєте, для чого було введено 15-відсоткову надбавку вчителям російської мови? Таким же чином треба читати стовпчик розцінок на підручники. Використовується чисто економічний підхід до засвоєння українцями правила «навчатися українською невигідно». А чому би не прописати у нормативному документі компенсацію не за рахунок державного бюджету, а за рахунок місцевих бюджетів? Хоче громада інших підручників – замовляє (правило залишається старе, але з ринкової економіки: хто платить, той замовляє музику).

Цікава постановка питання щодо придбання підручників для дітей не пільгових категорій. Витрати на це мали б покриватися за рахунок коштів місцевих бюджетів (чи ці видатки передбачені у місцевих бюджетах?). Передбачені ризики видавництв у придбанні підручників батьками (не всі батьки можуть придбати для своїх дітей підручники).

Прийнятий порядок забезпечення підручниками викликав чимало запитань. Цікаво, чи хтось прогнозував розвиток ситуації на наступні навчальні роки? Адже ведення обліку всіх підручників фактично не буде. Як будуть забезпечуватися підручниками учні 4-х і 7-х класів у наступному році? Питання ризиків для видавництв обговорювалися. А як бути з питаннями не менших ризиків для батьків та учнів?